Телескопи NASA виявили найближчу підтверджену пару надмасивних чорних дір

NASA виявило найближчу підтверджену пару надмасивних чорних дір у галактиці MCG-03-34-64, які знаходяться на відстані 300 світлових років одна від одної.

Ці чорні діри є активними галактичними ядрами, що живляться газом і пилом, розповідають OstanniPodii.com: https://ostannipodii.com/a/202409/znaydeno-duet-nadmasivnih-chornih-dir-yakiy-e-nayblizhchim-u-bagatohvilovih-spos-100032520/

Дует, який досить поетично описується як “два борці сумо, що зійшлися у двобої”, був виявлений за допомогою багатохвильових (видиме й рентгенівське світло) спостережень космічного телескопа “Габбл” та рентгенівської обсерваторії “Чандра”.

Чорні діри поховані глибоко всередині багатої на газ галактики MCG-03-34-64 та зблизилися внаслідок процесу злиття, що триває, між цією та іншою галактикою.

Чорна діра — це величезна концентрація матерії, упакована в крихітному просторі — настільки щільна, що гравітація під її поверхнею не дозволяє нічому (включно зі світлом) вирватися назовні. Чорні діри можуть бути оточені кільцями газу й пилу, так званими акреційними дисками, які випромінюють світло в різних діапазонах довжин хвиль, включно з рентгенівськими променями.

Згідно з останніми даними NASA, подібні подвійні активні галактичні ядра, ймовірно, були більш поширені в ранньому Всесвіті, коли злиття галактик відбувалися частіше.

“Зображення високої роздільної здатності Габбла виявили три оптичні дифракційні піки, вкладені всередині материнської галактики, що вказує на велику концентрацію кисневого газу, що світиться, на дуже малій площі”, – пояснюється в пресрелізі NASA.

Досі астрономи спостерігали за допомогою радіотелескопів одну пару бінарних чорних дір ще ближче, ніж у MCG-03-34-64. Однак це ще належить підтвердити за допомогою інших довжин хвиль.

“Ми не очікували побачити щось подібне. Такий вид не є поширеним явищем у найближчому всесвіті, і він підказав нам, що всередині галактики відбувається щось ще. Коли ми подивилися на MCG-03-34-64 в рентгенівському діапазоні, то побачили два відокремлених потужних джерела високоенергетичного випромінювання, що збігаються з яскравими оптичними точками світла, які ми бачили за допомогою Габбла. Ми склали ці фрагменти разом і дійшли висновку, що, ймовірно, ми дивимося на дві близько розташовані надмасивні чорні діри”, – сказала провідна авторка дослідження Анна Тріндаде Фалькао.